- чудён
- чудён и чyден[чудной]
Словарь употребления буквы Ё. В.Т. Чумаков. 2013.
Словарь употребления буквы Ё. В.Т. Чумаков. 2013.
чудій — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
чудіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
чуд — чуд, чюд диво, чудо … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
чуд. — чуд. чудотворец церк. религ … Словарь сокращений и аббревиатур
чудійка — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
чудійка — и, ж., розм. Жін. до чудій … Український тлумачний словник
чудій — ія/, ч., розм. Те саме, що дивак … Український тлумачний словник
Чудівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
чудівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
чудѢтися — дивуватися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів